Listing 1 - 10 of 1015 | << page >> |
Sort by
|
Choose an application
Ethnology comprises the seventh and eighth volumes in the Handbook of Middle American Indians, published in cooperation with the Middle American Research Institute of Tulane University under the general editorship of Robert Wauchope (1909–1979). The editor of the Ethnology volumes is Evon Z. Vogt (1918–2004), Professor of Anthropology in the Department of Social Relations, Harvard University. These two books contain forty-three articles, all written by authorities in their field, on the ethnology of the Maya region, the southern Mexican highlands and adjacent regions, the central Mexican highlands, western Mexico, and northwest Mexico. Among the topics described for each group of Indians are the history of ethnological investigations, cultural and linguistic distributions, major postcontact events, population, subsistence systems and food patterns, settlement patterns, technology, economy, social organization, religion and world view, aesthetic and recreational patterns, life cycle and personality development, and annual cycle of life. The volumes are illustrated with photographs and drawings of contemporary and early historical scenes of native Indian life in Mexico and Central America. The Handbook of Middle American Indians was assembled and edited at the Middle American Research Institute of Tulane University with the assistance of grants from the National Science Foundation and under the sponsorship of the National Research Council Committee on Latin American Anthropology.
Choose an application
Choose an application
Ethnology. --- Ethnology
Choose an application
Autoethnography is a method of research that involves describing and analyzing personal experiences in order to understand cultural experiences. The method challenges canonical ways of doing research and recognizes how personal experience influences the research process. Autoethnography acknowledges and accommodates subjectivity, emotionality, and the researcher''s influence on research. In this book, the authors provide a historical and conceptual overview of autoethnography. They share their stories of coming to autoethnography and identify key concerns and considerations that led to the deve
Ethnology --- Authorship.
Choose an application
Crossing disciplinary boundaries, At Home and in the Field is an anthology of twenty-first century ethnographic research and writing about the global worlds of home and disjuncture in Asia and the Pacific Islands. These stories reveal novel insights into the serendipitous nature of fieldwork. Unique in its inclusion of "homework"-ethnography that directly engages with issues and identities in which the ethnographer finds political solidarity and belonging in fields at home-the anthology contributes to growing trends that complicate the distinction between "insiders" and "outsiders." The obligations that fieldwork engenders among researchers and local communities are exemplified by contributors who are often socially engaged with the peoples and places they work. In its focus on Asia and the Pacific Islands, the collection offers ethnographic updates on topics that range from ritual money burning in China to the militarization of Hawai'i to the social role of text messages in identifying marriage partners in Vanuatu to the cultural power of robots in Japan. Thought provoking, sometimes humorous, these cultural encounters will resonate with readers and provide valuable talking points for exploring the human diversity that makes the study of ourselves and each other simultaneously rewarding and challenging.
Choose an application
Choose an application
Choose an application
Choose an application
Метою запропонованого термінологічного словника є система - тизування понятійного апарату нової наукової дисципліни - культурології, що інтегрувала знання про культуру цілого спектру туманітарних наук. Відбулось залучення в культурологічне поле термінологічного інструментарію філософії, соціології, історії, мистецтвознавства, філології, психології та інших галузей наукового пізнання. Однак з часом виявилось, що саме у цьому синкретизмі криється одна з проблем формування термінологічного словника: специфіка теоретико-методологічних завдань кожної з дисциплін призвела до багатовекторності тлумачення одного й того ж терміну. Внаслідок цього з всього різноманіття термінів і понять важливо було відібрати ключові, що найбільш тісно зв'язані з культурологічними проблемами. Інша складність, з якою зіткнувся автор, полягає в тому, що термінологічний комплекс культурології є відкритою системою, а її розвиток - прогресивним кумулятивним процесом. Особливе місце в її структурі займає блок термінів, що відносяться до культурного простору минулого: одні з них являють собою усталену понятійну одиницю; іншіактуалізувалися сьогодні в абсолютно новій якості, відображаючи невивчену раніше сторону дійсності, нові зв'язки між предметами та явищами. Формуючи термінологічний словник, автор ставить за метупобудувати системну концептуальну модель культурологічного понятійного апарату, що ґрунтується на синтезі знань про культуру як попередніх епох, так і сучасності. У процесі створення словника вирішувались не тільки довідкові завдання, ціллю автора було за допомогою культурологічних понять відбити особливості сучасного етапу розвитку культури. Термінологічний словник є проекцію актуальних проблем культурології на матрицю її понятійного апарату. Світоглядні трансформації на початку XXI ст., зміна парадигми в соціокультурній системі поставили нові задачі перед культуроло - гією, що пов'язані з такими стратегічними проблемами як: осмислення процесів трансформації духовних цінностей у соціокультурному просторі; розробка оптимальної стратегії культурної політики в сучасних реаліях; пошук шляхів збереження культурного різноманіття та адаптації традиційних культурних інститутів до умов глобалізаційного процесу; розробка дійових моделей виходу з кризи самоідентифікації людини та ін. Це призвело до формування специфічного понятійно-категоріального апарату культурології, зв'язаного з постструктуралізмом, феноменологією, герменевтикою, семіотикою таін. Важливо відзначити також ще один аспект проблеми. В епоху інформаційного суспільства здійснюється формування особливого стилю мислення й нової культури, яка рефлексивно осмислює себе як постмодерн (у його двох модифікаціях - постмодерністська класика деконструктивізму й after-postmodernism), що фіксує ментальну специфіку сьогодення. Цей феномен ще не набув статусу філософської традиції в режимі past perfect: його зміст, термінологічний інструментарій знаходяться в процесі свого становлення і не мають достатньої уніфікованості, деякі з понять представлені лише західноєвропейсь - кою науковою літературою. Особливе місце в словнику надається комплексу термінів, що стосуються теоретико-методологічного апарату культурології. Термінологічний словник підготовлений на основі широко відомих словників з культурології, філософії, соціології, антропології, психології, мистецтвознавства (див. розділ "Список використаної літератури"). Щодо архітектоніки праці. Словник складається з двох автономних розділів, що відбивають основні проблемні поля культурологія- ного знання. Розділ 1 "Глосарій" написаний українською мовою й складається із: українського алфавіту, списку скорочень, блоку термінів і понять, що розташовані за алфавітом, та іменного покажчика. Блок "Терміни і поняття" містить терміни (термінологічні сло - восполучення), що в останні десятиліття міцно закріпилися в культу- рології. У словнику пояснюються слова, запозичені з інших мов або утворені з елементів давньогрецької та латинської мов. При підготовці видання були враховані зміни в тлумаченні термінів гуманітарних дисциплін (які увійшли у культурологічний обіг), що були детерміновані перетвореннями в сучасному соціокультурному житті суспільства. Блок містить перехресні посилання на інші терміни, що зустрічаються у словнику; назва терміна, на який дається посилання, виділяється курсивом. Другий розділ "Глоссарий", написаний російською мовою, є еквівалентним перекладом першого розділу. У перекладі з української на російську мову автор дотримується змістової, стилістичної та лексичної ідентичності тексту, зберігаючи його поділ на частини, а також характер виділення (курсив, напівжирний шрифт тощо), що існує в оригіналі. У словнику приведено також "Алфавітний покажчик термінів" (українською та російською мовами) й "Список використаної літератури". Ураховуючи той факт, що культурологія належить до динамічних сфер наукового знання, автор планує при підготовці подальших видань продовжити роботу над удосконаленням словарних дефініцій і поновленням словника, приводячи його зміст у відповідність до сучасних вимог.Мета словника - зорієнтувати читача у сучасних тенденціях дослідження культури й пов'язаних з ними найважливіших понять, що створюють основу культурологічного аналізу. Головна увага приділяється термінам і поняттям (українською та російською мовами), що відображають провідні наукові на - прями культурології XXI ст. Словник адресований викл.
Choose an application
Ethnology --- Methodology
Listing 1 - 10 of 1015 | << page >> |
Sort by
|